• Головна

Свідомі того, що вам не байдужа доля науки, і кожен із вас буде покладати на вибори певну надію щодо позитивних змін також і в науковій сфері. Тому сьогодні ми пропонуємо вам витяги з програм основних потенційних учасників виборчих перегонів, які стосуються науки та освіти.

Сподіваємося що це дозволить вам об"єктивніше оцінити політику партій та зробити вибір більш свідомим.

Партії представлені у випадковому порядку. Стилістика та мова програмних документів збережена. Якщо у програмах партій не були виділені ключові положення, то їх було виділено редактором (Ю.Халавкою).


У науково-технічній та інноваційній політиці ми виступаємо за:

• впровадження механізму державного замовлення на реалізацію пріоритетних інноваційних проектів, підвищення інноваційної активності малого і середнього підприємництва;
• концентрацію фінансово-економічних та інтелектуальних ресурсів держави на провідних напрямах науково-технічного оновлення виробництва шляхом розроблення та реалізації середньострокових галузевих і регіональних пріоритетів інноваційної діяльності;
• розвиток інноваційної інфраструктури, зокрема технологічних і наукових парків, технополісів тощо;
• активізацію регіональної інноваційної політики на базі регіональних пріоритетів інноваційної діяльності;
• побудову в Україні економіки знань;
• залучення максимальної кількості молодих людей до освітнього процесу, створення економічних умов і стимулів, що сприяють доступності і престижності освіти(середньої, середньої спеціальної та вищої), а також радикальне підвищення її якості.

Партія регіонів впевнена, що освіта і наука є не тільки традиційними сферами виховання людини і турботи про суспільство, але й сферою формування людського капіталу, який відіграє стратегічну роль у конкурентоспроможності економіки України. Ми – та політична сила, яка готова взяти на себе відповідальність за створення у країні гнучкої, спрямованої на потреби людини, суспільства і економіки, відкритої для інновацій науково-освітньої системи.

Україні необхідна сучасна, гнучка й доступна система освіти. Освітня політика країни повинна відповідати таким вимогам:

• держава зобов’язана створити можливість одержання якісної освіти для кожної людини незалежно від її економічного становища, віку, статі та місця проживання;
• вітчизняна освіта повинна відповідати світовим стандартам і вимогам, що дасть можливість українським фахівцям достойно конкурувати на міжнародних ринках праці;
• держава повинна забезпечити підтримку навчання кращої нашої молоді в найбільш авторитетних учбових закладах світу для отримання сучасного рівня освіти та використання своїх знань для розвитку нашої держави;
• система освіти повинна враховувати стрімкі темпи змін, що відбуваються у країні і світі, допомагаючи українським громадянам соціалізуватися на принципах толерантності і відкритості, а також адаптуватися до нових викликів і можливостей.

Система освіти України повинна спрямовуватися на виховання і підготовку людини, активного члена своєї територіальної громади й суспільства, відповідального громадянина й успішного професіонала. Ця система повинна виховати нове покоління політиків і управлінців для територіальних громад, бізнесу, суспільства, охорони здоров’я, науки, мистецтва. Метою української освіти має стати надання знань,

навичок і компетенцій, необхідних для відповідальних громадян, які знають свої права й обов’язки, здатні до успішної економічної діяльності і солідарних дій, поважають себе й представників інших рас, етносів, віросповідань і культур.

Для побудови системи освіти, яка б відповідала сучасним викликам, Партія регіонів пропонує наступне:

• перегляд нормативних вимог до формування бюджетів навчальних закладів зметою їх збільшення;
• делегування на рівень районів і міст достатніх повноважень в управлінні інфраструктурою освіти, а також вирішення кадрових питань;
• впровадження системи об’єктивного контролю якості освітніх послуг на всіх рівнях.

Освітній рівень і професіоналізм українців впливають на конкурентоспроможність нашої економіки у сучасному глобальному світі. Для досягнення високої якості підготовки наших спеціалістів основою системи загальної освіти повинен стати принцип"освіта протягом всього життя". Нова система освіти повинна включати в себе дошкільні заклади, середні школи і середні професійні училища, вузи й центри післядипломної освіти. Партія регіонів сприятиме створенню послідовної національної системи освіти протягом всього життя людини, до якої входитимуть освітні заклади всіх рівнів і форм власності.

У сфері середньої освіти ми продовжимо впровадження освітніх округів як найдієвішого механізму відкриття освітніх послуг для жителів регіонів. Об’єднуючи в один комплекс дитсадки, школи, позашкільні виховні та освітні програми і клуби, округи готуватимуть підростаюче покоління українців активними й успішними громадянами, робітниками, творцями й лідерами своєї громади.

Оптимізація кількості шкіл, залучення досвідчених управлінців до керівництва середніми навчальними закладами, підвищення оплати праці вчителів, надання вчителям статусу державних службовців, інформатизація, залучення до національних й окружних освітніх програм повернуть школі роль центрів загальної освіти громадян.

Партія регіонів в інтересах конкурентоспроможності української економіки готова взяти на себе відповідальність за створення в країні ефективної системи вищої освіти. Ми вважаємо за необхідне ефективно використовувати ті ресурси розвитку, які надає Україні участь в Болонському процесі. Залучення до європейської системи освіти й науки, до міжнародних дослідницьких проектів сприятиме швидшому економічному розвитку нашої країни.

Для цього необхідно здійснити оптимізацію кількості університетів та відновити систему вищої професійної освіти в Україні. Уся система вищої освіти в країні повинна складатися з трьох типів закладів: вищих учбових закладів для вузькоспрямованої професійної підготовки, загальноосвітніх університетів та дослідних університетів. Фактично це означає створення нового типу закладів – мережі сильних автономних дослідних університетів, спроможних стати фундаментом економіки знань в Україні. При цьому держава і регіони повинні будуть надавати новоутвореним університетам проектно-цільове фінансування конкретних дослідно-освітніх програм. Спеціалізація та цілі цих закладів будуть чітко розподілені для досягнення максимального ефекту для країни в цілому. Новоутвореним університетам необхідно надати реальну автономію, засновану на адміністративній, економічній, навчально-методичній і науковій самостійності.

Автономізація університетів має супроводжуватися:

• введенням трирівневої системи підготовки спеціалістів(бакалавр – магістр –доктор), стандарти якої відповідають європейському формату й відміняють бюрократичний контроль над наукою та освітою;
• відмовою від переліку спеціальностей як механізму, що перешкоджає встановленню природних зв’язків ринку й освітніх закладів.

Таким чином, будуть створені умови для вільної дослідницької, освітньої й економічної діяльності університетів та перетворення їх у конкурентоспроможних учасників ринку економіки знань.

Одночасно Міністерство освіти і науки повинно стати єдиним державним органом управління, який створює сприятливі умови для розвитку науки і освіти в Україні, а також надійним партнером для самостійних наукових й освітніх установ усіх форм власності. В інших питаннях сфера науки і вищої освіти має регулюватися угодами між самими вузами.

У співробітництві держави й університетів особливу роль повинні відігравати національні й регіональні фонди розвитку науки і освіти. Ці органи, що об’єднують і координують інтереси вузів, держави й регіонів, будуть механізмом надання засобів для фінансування участі українських спеціалістів і студентів у регіональних, національних і міжнародних науково-освітніх програмам, спрямованих на фундаментальні й прикладні дослідження.



«Інвестиції в науку — основа майбутнього України. Від того, як створюємо і запроваджуємо інновації, залежить стан економіки і суспільства через десять років. Розвиток освіти та науки нарощує інтелектуальний капітал, який є джерелом конкурентоспроможності країни!» Ми розробимо і втілимо в життя Програму реформування і розвитку науки до 2025 року, яка базуватиметься на основі довгострокової стратегії розвитку України, прогнозованих потреб економіки та різних сфер суспільного життя, а також передбачатиме законодавче впровадження сучасних методів організації та фінансування наукових досліджень.

Доведемо на законодавчому рівні до 2% ВВП частку держбюджету, яка виділяється на фінансування науки. Державна підтримка буде здійснюватися як для прикладних, так і для фундаментальних досліджень. Розроблена Програма реформування науки міститиме в собі організаційні та фінансові важелі, які стимулюватимуть внутрішню реорганізацію та модернізацію як Національної академії наук та її наукових установ, так і всіх інших суб’єктів наукової діяльності. Демократична більшість у новообраній Верховній Раді гарантуватиме недоторканість існуючої наукової інфраструктури Національної академії наук України, галузевих академій наук, державних вищих навчальних закладів, а також її захист від різних видів рейдерства, зокрема з боку держави. Будуть створені передумови консолідації академічної науки (Національна академія наук України та галузеві академії наук) з університетською наукою для розвитку наукових досліджень у вищих навчальних закладах.

Ми передбачимо стимули для державних і приватних підприємств, які можуть бути як споживачами наукового продукту, так і джерелами його фінансування. Забезпечимо неперервність зв’язку в ланцюгу «фундаментальні дослідження - прикладні дослідження - науково-технологічні розробки - інноваційне виробництво». Інвестори при створенні нових виробничих потужностей будуть звільнятися на певний період від податків при імпорті обладнання, технологій та комплектуючих, аналоги яких не виготовляються в Україні.

В перспективі передбачається звільняти від оподаткування всі інвестиції у розширення та оновлення виробництва. Пріоритетний розвиток отримають наукоємні технології та галузі — нанотехнології, мікроелектроніка, ракетно-космічні, авіабудівні, суднобудівні, машинобудівні, інформаційні технології. Ми створимо дієву систему захисту інтелектуальної власності в Україні, усунемо всі існуючі законодавчі бар’єри, які перешкоджають інтеграції української науки до європейського та світового наукового простору.

Із цією метою ми:

• розробимо і реалізуємо Програму реформування і розвитку науки до 2025 року; • внесемо Зміни до Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність» стосовно збільшення обсягу фінансування науки;
• передбачимо в оновленому податковому законодавстві стимули для підприємств, які заохочували б їх до запровадження інновацій, фінансування вироблення наукового продукту, розробки нових технологій;
• удосконалимо дієве законодавство про захист прав інтелектуальної власності

Столкнувшись с реалиями капитализма, оказавшись жестоко эксплуатируемыми, нищенски оплачиваемыми или вообще потеряв работу, большинство работников умственного труда отошли от общественно-политической деятельности, замкнулись в себе. Многие ученые, специалисты высокой квалификации, деятели искусства, не находя в собственной стране применения своим знаниям, способностям и талантам, вынуждены эмигрировать, искать лучшей доли за рубежом.

Коммунистическая партия, учитывая резкое возрастание в современном мире значения знаний, научных достижений и обусловленное этим повышение роли интеллигенции, считает своим долгом помочь людям умственного труда освободиться от иллюзий либерализма, осознать, что способности и жизненные интересы интеллигенции могут быть реализованы, как показала история, только в борьбе совместно с рабочим классом и трудовым крестьянством за отстранение буржуазии от власти, за социализм.

В социальной сфере Компартия направляет протестную борьбу на ликвидацию бедности, реализацию права на труд и достойную жизнь, установление социальной справедливости.

Первостепенное значение партия придает:

• обеспечению ученых достойной заработной платой и всем необходимым для научно-исследовательской работы.

Яким є сучасний стан та ключові проблеми освітньої та науково-інноваційної сфери?

Деградація української системи освіти

Особливим стратегічним резервом України все ще є високий рівень освіченості суспільства, проте ми поступово втрачаємо ці переваги. Застарілими є зміст освіти та навчально-матеріальна база. Знижується престиж педагогічної і наукової праці. Водночас молодь також втрачає інтерес і справжню мотивацію до навчання. Відсутня єдина система управління якістю освіти та її моніторингу.

В процесі ринкових перетворень не сформовано дієвого механізму взаємозв’язків бізнесу з навчальними закладами. Роботодавці не беруть участі у формуванні змісту освіти, відсутні ефективні механізми працевлаштування молодих фахівців, зростають диспропорції між підготовкою фахівців і попитом на них на ринку праці.

Нерозвиненість національної інноваційної системи

Україна витрачає на науку з державного бюджету близько 0.4% валового внутрішнього продукту, що є показником слаборозвинених країн. Як наслідок - частка України на світовому ринку наукомісткої продукції є меншою 0.1%, а питома вага обсягу виконаних науково-технічних робіт складає близько 1% валового внутрішнього продукту України.

Центральний орган виконавчої влади, відповідальний за здійснення науково-технічної та інноваційної політики, сьогодні в державі фактично відсутній.

В Україні не створена національна інноваційна система. Результати науково-технічної діяльності залишаються незатребуваними з боку реального сектору економіки, основу якої все ще складають низькоукладні галузі, орієнтовані на видобуток і первинну переробку сировини.

Відсутність дієвих форм державно-приватного партнерства в інноваційній сфері та стимулів для комерціалізації винаходів

Нинішня фіскальна політика України не враховує значні затрати й високий рівень ризику при створенні інновацій та виведенні продукції на ринок. Державний фонд фундаментальних досліджень має вкрай обмежений бюджет, а реально діючих венчурних фондів практично не існує.

Українська економіка відчуває потребу у сприятливому інноваційному середовищі для підвищення конкурентоспроможності реального сектору і продуктивної зайнятості. Натомість маємо неготовність науково-інноваційної системи до швидкого впровадження науково-технічної продукції в промисловості, енергетиці, житлово-комунальному господарстві – тих галузях, де потенційні втрати від використання застарілих технологій є особливо відчутними.

Якими мають бути система освіти та пріоритети інноваційного розвитку країни?

Ми переконані: загострення проблем у науково-інноваційній сфері обумовлює нагальну необхідність якнайшвидшого впровадження комплексу першочергових заходів, спрямованих на усунення системних недоліків у функціонуванні науково-технологічного комплексу та забезпечення реалізації інноваційної моделі розвитку України.

Сучасна освіта – творча людина – успішна країна

Стратегічним завданням ми вважаємо формування в Україні сучасного суспільства знань, у якому знання та можливості їхнього практичного застосування стануть важливим засобом самореалізації і розвитку особистості та ключовими чинниками прискореного розвитку держави і суспільства.

Пріоритетами державної політики в галузі освіти мають стати:

• Підвищення якості освіти і виховання.
• Системні заходи, спрямовані на подолання корупції в закладах освіти.
• Встановлення ефективних та прозорих зв’язків освіти з виробництвом і бізнесом.
• Тісне поєднання освітнього, наукового й інноваційного процесів.
• Підвищення соціального статусу педагога.
• Дієвий соціальний захист усіх учасників навчально-виховного процесу.
• Перехід на систему державних грантів для навчання студентів; зрівняння у правах приватних і державних шкіл, дошкільних закладів та вищих навчальних закладів.
• Інтеграція в європейський і світовий освітній простір, входження українських університетів в число провідних університетів світу.

Середньостроковими пріоритетами здійснення такої політики мають стати:

• Забезпечення конституційних норм щодо доступності і безоплатності різних форм якісної освіти в дошкільних і позашкільних навчальних закладах. Повне охоплення дітей дошкільного віку навчанням у державних, приватних дошкільних установах, індивідуальним навчанням в сім’ях для тих, хто його прагне.
• Обов’язковість і безоплатність здобуття повної середньої освіти та безоплатність професійно-технічної освіти. Здобуття якісної вищої освіти на конкурентних основах у вищих навчальних закладах.
• Формування мережі навчальних закладів, здатних забезпечувати надання високоякісних освітніх послуг – створення дошкільних навчальних закладів різних типів, профілів та форм власності, цілісних міжгалузевих багаторівневих систем позашкільних навчальних закладів; оптимізація структури загальноосвітніх навчальних закладів для однозмінного навчання, створення умов для профільного, екстернатного і дистанційного навчання; упорядкування регіональної мережі спеціальних навчальних закладів усіх рівнів освіти для громадян з особливостями психічного і фізичного розвитку, забезпечення їхньої інтеграції у загальний освітній простір.
• Оптимізація та розвиток мережі професійно-технічних навчальних закладів різних форм власності з урахуванням демографічної ситуації, недопущення згортання та руйнації системи професійно-технічних закладів освіти, забезпечення країни кваліфікованими трудовими ресурсами; підвищення ефективності мережі вищих навчальних закладів для задоволення потреб держави у фахівцях з вищою освітою.
• Розбудова мережі вищих навчальних закладів різних форм власності, здатних бути справжніми осередками наукового та інноваційного процесу, відповісти на різноманітні суспільні запити доби глобалізації та готувати кваліфікованих фахівців.
• Упровадження принципів демократичності, прозорості та гласності у процесі набору абітурієнтів - учнів і студентів, удосконалення діяльності Українського центру оцінювання якості освіти.

Від ресурсної економіки – до економіки знань

Державна політика у науково-технологічній сфері має спрямовуватися на підтримку інноваційної активності вітчизняних суб’єктів господарювання на всіх стадіях інноваційного процесу, стимулювання попиту на результати наукових досліджень і розробок, створення сприятливих умов для виробництва інноваційної продукції з високим рівнем доданої вартості.

Результатами проведення такої політики повинні стати:

• Орієнтація на систему довгострокових технологічних пріоритетів, що формується з урахуванням глобальних тенденцій, а також необхідності зміцнювати національну безпеку і забезпечувати сталий розвиток економіки.
• Посилення взаємодії у „трикутнику знань” (освіта, дослідження, інновації) на всіх рівнях (особливо на початковій) – від окремих дослідників, дослідницьких установ та університетів, інвесторів до малих і великих підприємств.
• Розвиток фінансових механізмів стимулювання впровадження передових науково-технічних розробок, створення умов для залучення приватної ініціативи (меценатство, інвестиційні фонди).
• Функціонування ефективних форм державно-приватного партнерства у науково-технологічній сфері, поєднання важелів державного регулювання і ринкових механізмів, надання більшої свободи дослідникам.
• Активна діяльність системи функціонального представництва консультативних органів - дорадчих органів при Уряді та Парламенті з метою формування та обґрунтування стратегічних напрямів науково-технологічного розвитку, забезпечення дієвої комунікації між державою і спільнотою науковців на відкритих, публічних та конкурентних засадах.
• Оптимізація структури органів влади, відповідальних за реалізацію освітянської, наукової, інноваційної і технологічної політики.

Як цього досягти?

Напрямок головного удару – зниження якості освіти та незатребуваність інтелектуального потенціалу Розвиток інтелектуального потенціалу нації

Основними завданнями у цій сфері ми вважаємо:

• Входження України як повноправного суб’єкта до європейського освітнього простору і європейського наукового простору, взаємне визнання документів про освіту, наукові ступені і вчені звання.
• Формування європейських стандартів якості освіти, розвиток системи зовнішнього незалежного оцінювання і моніторингу якості освіти як потужного чинника рівного доступу до освіти, підвищення її якості.
• Повернення до 12-річної обов’язкової середньої освіти за європейським зразком, з обов’язковою реалізацією в 10-12 класах профільного навчання.
• Забезпечення вступу до вищих навчальних закладів на підставі результатів зовнішнього незалежного оцінювання з урахуванням середнього балу шкільного атестату (питома вага якого не може перевищувати 20% від максимальної суми балів, за якими здійснюється вступ).
• Остаточний повсюдний перехід на три цикли навчання у вищій освіті – бакалаврський, магістерський і аспірантський (із отриманням освітньо-наукового ступеня доктора філософії).
• Запровадження європейської системи трансферу кредитів як ефективного засобу забезпечення широкомасштабної мобільності студентів та викладачів.
• Створення повноструктурної системи навчання для закордонних українців, зокрема, з використанням Інтернет-технологій.
• Диверсифікація джерел фінансування освіти і науки, залучення бізнесу до фінансування наукової та освітньої діяльності за відповідної системи контролю та звітності (зокрема й через систему податкових стимулів, «дослідницького кредиту» тощо), залучення бізнесу і роботодавців до визначення стратегій розвитку освіти і науки.
• Доведення наукомісткості валового внутрішнього продукту щонайменше до 2%.
• Інтеграцію стратегій розвитку освіти і науки, посилення наукової складової в діяльності університетів, створення мережі дослідницьких університетів, в яких фінансування наукових досліджень складатиме не менше третини загального бюджету і які отримають право самостійно присуджувати науково-освітній ступінь доктора філософії, науковий ступінь доктора наук, наукові звання старшого дослідника, доцента і професора.
• Збереження та модернізація інтелектуального і матеріально-технічного потенціалу самоврядної академічної науки, посилення інтеграції зусиль академічної, університетської та галузевої науки задля виконання пріоритетних державних завдань.
• Формування системи ефективної координації фундаментальних і прикладних наукових досліджень у різних секторах науки.
• Створення на базі Державного фонду фундаментальних досліджень Національного наукового фонду для фінансування пріоритетних досліджень у сфері точних, природничих та соціогуманітарних наук на конкурсній основі, із дотриманням прозорості та звітності його діяльності, забезпечення бюджету Національного наукового фонду в обсягах, не менших 10% загального обсягу фінансування науки.
• Розширення реальної автономії вищих навчальних закладів, закріплення на законодавчому рівні гарантій цієї автономії (у тому числі й права університетів самостійно розпоряджатися заробленими коштами), розвиток студентського та учнівського самоврядування, здійснення політики державно-громадського партнерства в сфері освіти та науки.
• Активну участь у міжнародному поділі праці в сфері інформаційно-комунікаційних технологій. Створення потужної й конкурентоспроможної національної системи інформаційного виробництва, здатної забезпечити всебічний розвиток людини та консолідувати суспільство на ґрунті спільних цінностей та національних завдань.
• Надання підтримки для міжнародного освітнього та науково-технічного обміну.
• Підвищення суспільного престижу праці освітян та науковців (зокрема й шляхом забезпечення гідного матеріального статусу, державної підтримки наукової та освітянської молоді через систему грантів тощо).
• Реалізацію сучасних освітніх проектів правової, політичної та патріотичної освіти у навчальних закладах на засадах цінностей громадянського суспільства.

Стимулювання інноваційного розвитку економіки

Головними завданнями інноваційної політики є:

• Визначення як пріоритетних тих напрямів інноваційного розвитку, де Україна має суттєві наукові здобутки і перспективи розвитку – освоєння новітніх, у тому числі відновлюваних, джерел енергії, високотехнологічні галузі промисловості, машинобудування, матеріалознавство, створення індустрії наноматеріалів, біотехнології, технологічний розвиток агропромислового комплексу, хіміко-фармацевтичні технології; впровадження новітніх технологій та обладнання у сфері медичного обслуговування; інформаційні технології, системи зв’язку.
• Врегулювання діяльності складових національної інноваційної системи: бізнес-інкубаторів, технопарків, наукових парків, технополісів, венчурних фондів тощо, а також - механізмів їхньої взаємодії між собою та з іншими суб’єктами інноваційної діяльності.
• Захист інтересів українських інноваційних проектів та виробництв на зовнішніх ринках, створення сприятливих умов для укладання контрактів, роботи венчурних фондів та здійснення виробничої та інших видів діяльності.
• Спрощення процедури державної експертизи та реєстрації технопарків.
• Вдосконалення законодавчої бази, що регламентує охорону інтелектуальної власності.
• Створення загальної інформаційної електронної мережі, яка би містила інформацію стосовно існуючих науково-технічних розробок та можливостей їхнього впровадження у виробництво; розвиток національної системи трансферу технологій та забезпечення її належного інформаційного супроводження.

47. Розвивати конкурентоспроможні галузі української промислової та інноваційної діяльності: харчопереробну (в тому числі переробку іноземної сировини), авіа-, судно-, верстато- та машинобудування (енергетичне, сільськогосподарське тощо), ВПК та космічну галузь. Спрямовувати державну підтримку на високотехнологічні, наукоємні, інноваційні, імпортозамінні та вертикально інтегровані галузі.


6. Включити до програм усіх вишів України обов'язковий курс "Культура української мови" обсягом не менше ніж 72 години.

7. Перевірити відповідність мови викладання в усіх без винятку навчальних та виховних закладах офіційному статусу навчальних закладів. Позбавляти ліцензій навчальні заклади, якщо викладання у них здійснюється іноземними мовами без належного оформлення статусу закладу з іноземною мовою викладання. Припинити постачання навчальних посібників та підручників іноземною мовою коштом Державного бюджету України у заклади, що не мають офіційного статусу закладів з іноземною мовою викладання.

8. Культивувати кращі традиції української педагогіки. Припинити практику механічного копіювання іноземних зразків, зокрема Болонського процесу.

9. Розширювати мережу дошкільних освітніх закладів. Забезпечити кожній українській дитині доступ у дошкільний заклад.

10. Відновити і зберегти систему позашкільних закладів та дитячо-юнацьких спортивних шкіл.

11. Запровадити державну програму пільгових кредитів на освіту. Забезпечити випускникам середніх спеціальних та вищих навчальних закладів перше робоче місце.

12. Ухвалити державну програму патріотичного виховання та гартування характеру молодого покоління. Забезпечити активне дозвілля і оздоровлення дітей та юнацтва. Сприяти поширенню мережі дитячо-юнацьких та молодіжних патріотичних організацій, спортивних секцій, гуртків, літніх таборів для дітей та юнацтва.

13. Змінити принципи надання звань кандидата наук і доктора наук та структуру Вищої атестаційної комісії України (ВАК) для забезпечення реального, а не формального контролю за якістю дисертаційних робіт.

14. Стимулювати повернення українських науковців, що виїхали за кордон.

15. Запровадити програми стимулювання співпраці між українськими та провідними іноземними науковими установами.

16. Привести патентне законодавство України у відповідність з провідною світовою практикою патентного законодавства. Забезпечити отримання науковцями-розробниками не менше ніж 25% від суми, отриманої з продажу прав на патент за їхній винахід.

17. Вилучити з фондів дитячо-юнацьких та публічних бібліотек совєцьку пропагандистську літературу. Закуповувати коштом бюджету національні твори літератури, образотворчого мистецтва, музики, кіно для поповнення фондів бібліотек, музеїв, фонотек, відеотек, репертуару театрів, музичних колективів тощо.

18. Надавати на конкурсній основі державні стипендії і ґранти на здійснення мистецьких проектів, створення національних творів літератури, образотворчого мистецтва, музики, кіно, вистав, концертних програм, телерадіопрограм тощо.

19. Розвивати мережі концертних залів, кінотеатрів, книгарень, виставкових залів та галерей, забезпечивши для них сприятливі умови оренди…

26. Встановити пільгове оподаткування у сфері розвитку новітніх інформаційних технологій та сучасних електронних мереж. Ліквідувати на території України олігополію на ринку інформаційних технологій.

27. Створити конкурентоспроможну українську операційну систему для комп'ютерів на базі наявних вільних систем з якісним перекладом, великою кількістю українських шрифтів, запровадити службу підтримки та безпеки. 3апровадити українську операційну систему в усіх державних органах та установах.

28. Налагодити вітчизняне виробництво україномовного програмного забезпечення (передусім – спеціалізованого: бухгалтерського, складського, навчального, для діловодства тощо) для державних установ, навчальних закладів та для вільного продажу. Зобов'язати бюджетні установи користуватися винятково українським програмним продуктом.


Мы собрали лучший мировой опыт, и будем применять этот опыт в Украине.

Точки роста Украинской экономики:
1. Создание высокотехнологичного конкурентоспособного производства. Каждое новое рабочее место в таком производстве автоматически создаст 10 в смежных отраслях. Инновации – это то, что сегодня движет всем миром. С нашим интеллектом, образовательным и научным потенциалом мы сможем сделать инновации локомотивом экономического развития нашей страны.

Мы выступаем за активную стимулирующую роль государства в развитии экономики в Украине. Приоритеты государственной экономической политики:

4. Создание высокотехнологического производства – от фундаментальной науки до производства и обслуживания. В том числе - системы промышленных парков.
Джерело: usw.com.ua